Четвер, 21.09.2017, 00:55
Персональний сайт Мирослава Воньо
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Лірика [19]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 24
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Статті » Лірика

Є жінки...
Є жінки, прекрасні, наче сонце,
(Їхній погляд і на мене ліг).
Думаєш: це наяву чи сон це,
Коли раптом зустрічаєш їх.

Є жінки манливі, як сирени*,
Є, неначе марево, жінки.
Це для них джентльмени-бізнесмени
Просто з неба дістають зірки.

Є жінки тихенькі, як молитва,
В ореолі ніжної краси.
Через них розпочинались битви
В ті далекі лицарські часи.

Є жінки холодні, мов крижина,
Бо вогонь ховають в глибину.
І мужчина плаче, мов дитина,
Бо кохає лиш її одну.

Є жінки, що ладен і померти --
Лиш хоч раз торкнутися б долонь.
Через них стрілялися поети,
Дуло прикладаючи до скронь.

Є жінки понад життя кохані,
Але їх не кожен з нас вберіг.
Є жінки -- лікують серця рани
Після тої, що зробила їх.

Є жінки без зайвих сентиментів,
Без палкого в серці почуття,
Та вони нещасних імпотентів
Повертають знову до життя.

Є жінки...


-------------------------------------
*сирени --в грецькій міфології
фантастичні створіння,
які своїми чарівними
співами заворожували мореплавців.

(Мирослав Воньо. Збірка"Незбагненна таємниця")

Категорія: Лірика | Додав: miroslavvonyo (15.02.2012)
Переглядів: 161 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Copyright Vonyo © 2017