Є жінки, прекрасні, наче сонце,
(Їхній погляд і на мене ліг).
Думаєш: це наяву чи сон це,
Коли раптом зустрічаєш їх.
Є жінки манливі, як сирени*,
Є, неначе марево, жінки.
Це для них джентльмени-бізнесмени
Просто з неба дістають зірки.
Є жінки тихенькі, як молитва,
В ореолі ніжної краси.
Через них розпочинались битви
В ті далекі лицарські часи.
Є жінки холодні, мов крижина,
Бо вогонь ховають в глибину.
І мужчина плаче, мов дитина,
Бо кохає лиш її одну.
Є жінки, що ладен і померти --
Лиш хоч раз торкнутися б долонь.
Через них стрілялися поети,
Дуло прикладаючи до скронь.
Є жінки понад життя кохані,
Але їх не кожен з нас вберіг.
Є жінки -- лікують серця рани
Після тої, що зробила їх.
Є жінки без зайвих сентиментів,
Без палкого в серці почуття,
Та вони нещасних імпотентів
Повертають знову до життя.
Є жінки...
-------------------------------------
*сирени --в грецькій міфології
фантастичні створіння,
які своїми чарівними
співами заворожували мореплавців.
(Мирослав Воньо. Збірка"Незбагненна таємниця")
| 
